1. Словник української мови в 11 томах

важковаговик

ВАЖКОВАГОВИ́К, а́, ч. Спортсмен важкої ваги.

Він [Семен Климко] б’ється у середній вазі, а перемагає важковаговиків (Собко, Звич. життя, 1957, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важковаговик — важковагови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. важковаговик — -а, ч. Спортсмен важкої ваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важковаговик — ВАЖКОВАГОВИ́К, а́, ч. 1. Спортсмен важкої ваги. Талант його розкрився у вільній боротьбі, і клав Іван Казанець на лопатки важковаговиків зі всього прикордонного округу (В. Словник української мови у 20 томах