важкотопкий

ВАЖКОТОПКИ́Й, а́, е́.

Який має високу температуру топлення, важко топиться.

Титанмонокарбід – важкотопка, дуже тверда сполука, яку використовують у різальних інструментах (з наук. літ.);

Студенти вивчали основи технології важкотопких неметалевих і силікатних матеріалів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкотопкий — -а, -е. Той, що має високу температуру топлення, важко топиться. Великий тлумачний словник сучасної мови