важкотілий

ВАЖКОТІ́ЛИЙ, а, е.

Який має масивне тіло; малорухливий (про людину, тварину).

У гречці, безбожно витолочуючи її дівочу красу, бродили чиїсь породисті, важкотілі корови (М. Стельмах);

Важкотіла Кіната .. замилувалася нею і зітхнула голосно, може, заздрячи цій стрункості й легкості, яка не пропала в Роксолані навіть після тяжкої недуги й пригніченості духу (П. Загребельний).