важкуватість
ВАЖКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість і стан за знач. важкува́тий.
Їй [Олесі] було ніяково за Валю, хотілось, щоб вона якось підібрала свою баб'ячу роздавлену фігуру, щоб приховала її незграбність і важкуватість (В. Винниченко);
Виклад твору відзначається декоративністю, велемовністю, важкуватістю орнаментальних метафор (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- важкуватість — важкува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- важкуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до важкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови