важкуватість

ВАЖКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.

Властивість і стан за знач. важкува́тий.

Їй [Олесі] було ніяково за Валю, хотілось, щоб вона якось підібрала свою баб'ячу роздавлену фігуру, щоб приховала її незграбність і важкуватість (В. Винниченко);

Виклад твору відзначається декоративністю, велемовністю, важкуватістю орнаментальних метафор (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкуватість — важкува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. важкуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до важкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови