1. Словник української мови у 20 томах

вазелін

ВАЗЕЛІ́Н, у, ч.

Мазеподібна речовина – суміш важкого нафтового масла і твердих вуглеводнів, яка використовується у медицині, ветеринарії, косметології та техніці.

На підлогах замість килимів валялось сміття, кінці вірьовок, вийняті з столів шухлядки старі коробочки з-під вазеліну (І. Микитенко);

Удома я мріяла винайти чудесний спосіб, щоб каштани лишалися блискучими та гладенькими цілий рік. Я заливала їх водою, солила, мастила оливою, вазеліном (П. Загребельний);

Розрізняють два види вазеліну: натуральний і штучний (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вазелін — вазелі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вазелін — -у, ч. Мазеподібна речовина білого або жовтого кольору, нафтопродукт; застосовується в медицині, косметиці й техніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вазелін — вазелі́н (франц. vaseline, від нім. Wasser – вода і грец. ελαιον – маслинова олія) суміш мінерального масла і твердих парафінових вуглеводнів. Застосовують у медицині, техніці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. вазелін — Вазелі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вазелін — ВАЗЕЛІ́Н, у, ч. Мазеподібна речовина білого або жовтого кольору, що добувається з нафтових продуктів і застосовується в медицині та техніці. Словник української мови в 11 томах