вазелін
ВАЗЕЛІ́Н, у, ч. Мазеподібна речовина білого або жовтого кольору, що добувається з нафтових продуктів і застосовується в медицині та техніці.
На підлогах замість килимів валялось сміття, кінці вірьовок, вийняті з столів шухлядки, старі коробочки з-під вазеліну (Мик., II, 1957, 407);
Затискачі батареї.. повинні бути завжди покриті тонким шаром технічного вазеліну (Автомоб., 1957, 219).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вазелін — вазелі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вазелін — -у, ч. Мазеподібна речовина білого або жовтого кольору, нафтопродукт; застосовується в медицині, косметиці й техніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вазелін — ВАЗЕЛІ́Н, у, ч. Мазеподібна речовина – суміш важкого нафтового масла і твердих вуглеводнів, яка використовується у медицині, ветеринарії, косметології та техніці. Словник української мови у 20 томах
- вазелін — вазелі́н (франц. vaseline, від нім. Wasser – вода і грец. ελαιον – маслинова олія) суміш мінерального масла і твердих парафінових вуглеводнів. Застосовують у медицині, техніці. Словник іншомовних слів Мельничука
- вазелін — Вазелі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)