вакуватися
ВАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., розм.
Те саме, що вакува́ти.
– Оце тобі земля й воля! – сплеснув руками Вересай. – Ну, коли так, то нехай земля вакується (Ф. Бурлака);
– Добру нічого вакуватись без догляду (А. Іщук);
Піп знав одне – аби Тарас не вакувався. А то ж, якби де запопав олівчик, малює щось! (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вакуватися — вакува́тися дієслово недоконаного виду залишатися необробленим — про землю розм. Орфографічний словник української мови
- вакуватися — ВАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., розм. Те саме, що вакува́ти 1. — Оце тобі земля й воля! — сплеснув руками Вересай. — Ну, коли так, то нехай земля вакується (Бурл., О. Вересай, 1959, 187); — Добру нічого вакуватись без догляду (Іщук, Вербівчани, 1961, 115). Словник української мови в 11 томах