вакуватися
ВАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., розм. Те саме, що вакува́ти 1.
— Оце тобі земля й воля! — сплеснув руками Вересай. — Ну, коли так, то нехай земля вакується (Бурл., О. Вересай, 1959, 187);
— Добру нічого вакуватись без догляду (Іщук, Вербівчани, 1961, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вакуватися — вакува́тися дієслово недоконаного виду залишатися необробленим — про землю розм. Орфографічний словник української мови
- вакуватися — ВАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., розм. Те саме, що вакува́ти. – Оце тобі земля й воля! – сплеснув руками Вересай. – Ну, коли так, то нехай земля вакується (Ф. Бурлака); – Добру нічого вакуватись без догляду (А. Іщук); Піп знав одне – аби Тарас не вакувався. Словник української мови у 20 томах