вакувати

ВАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм.

1. тільки 3 ос. Залишатися необробленим (про землю).

Віками поблизу Рокосова вакували заболочені місця, які по-місцевому звуться мочарами (Колг. Укр., 12, 1954, 25);

// Не бути нічим заповненим; не використовуватися.

2. перен. Марнувати, гаяти час.

Чи ще ж тобі каторга турецька не ввірилася… Щоб ти назад завертався та дні вакував (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вакувати — Вакува́ти: — бути бездіяльним, бити байдики [27] Словник з творів Івана Франка
  2. вакувати — вакува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. вакувати — Вакува́ти. Бути вакантним, вільним, незайнятим. [Пос. Романчук] домагав ся якнайскоршої обсади опорожнених руских катедр на факультеті правничім. Катедра права цивільного по бл[аженної] п[ам’яти] Олек. Огоновским вакує по нинішний день (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. вакувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. 1》 тільки 3 ос. Залишатися необробленим (про землю). || Не бути нічим заповненим; не використовуватися. 2》 перен. Марнувати, гаяти час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вакувати — ВАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. тільки 3 ос. Залишатися необробленим (про землю), незайманим. Віками поблизу Рокосова вакували заболочені місця, які по-місцевому звуться мочарами (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. вакувати — вакувати (ваковати) бути вакантним, бути порожнім, незайнятим, бездіяльним, пустувати Словник застарілих та маловживаних слів
  7. вакувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. вакувати — Вакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вакувати — Вакува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). Радом. Ананьев. у. 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував. АД. І. 130. Словник української мови Грінченка