вакуум

ВА́КУУМ, у, ч.

1. техн., фіз. Стан газу при тиску, значно нижчому за атмосферний.

Поняття вакууму застосовується звичайно до газу, який заповнює обмежений обсяг, але нерідко його застосовують і до газу, який перебуває у вільному просторі (з наук. літ.);

Мріялося про виготовлення великих злитків сталі під вакуумом, в безповітряному просторі, коли метал швидко і певно позбавляється всіх газових пухирів, які позалишалися в ньому (В. Собко).

2. перен. Відсутність, недостача чого-небудь; порожнеча.

Розвіяно в українській інтелігенції традиційні ідеї демократії, створено в переляканих душах той отруйний вакуум, який легко заповнюється будь-чим (Б. Антоненко-Давидович);

Порожнеча душі – це стан не нейтральний, як декому здається. Вакуум душі – він теж здатен на дію, причому здебільшого руйнівну (О. Гончар).

(1) Інформаці́йний ва́куум – відсутність інформації.

Інформаційний вакуум призводить до появи чуток і поширення викривленої і недостовірної інформації (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Техні́чний ва́куум – стан газу з низьким тиском.

Технічним вакуумом вважається стан газу з тиском, при якому середній вільний пробіг атомів або молекул значно перевищує розміри посудини (з навч. літ.);

(3) Фізи́чний ва́куум – ідеалізоване поняття простору, в якому немає частинок.

Під фізичним вакуумом у сучасній фізиці розуміють повністю позбавлений маси простір. Але навіть якби вдалося отримати цей стан на практиці, він не був би абсолютною пустотою (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вакуум — ва́куум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вакуум — [вакуум] -му, м. (ў) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. вакуум — Вакуум — vacuum — Vakuum — 1) Розріджений стан газу. Розрізняють високий, середній і низький В. Високим називається В., при якому вільний пробіг молекул газу перевищує лінійні розміри посудини, в якій міститься газ... Гірничий енциклопедичний словник
  4. вакуум — -у, ч., спец. 1》 Розріджений стан газу або повітря всередині закритого резервуара. 2》 Простір, у якому немає речовини, порожнеча. 3》 перен. Відсутність чи брак чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вакуум — У, ч. Аборт на початку вагітності. Зробити вакуум. Словник сучасного українського сленгу
  6. вакуум — (-у) ч. 1. крим. Камера-одиночка. БСРЖ, 87; СЖЗ, 22. 2. мол. Голодна людина. ПСУМС, 11. Словник жарґонної лексики української мови
  7. вакуум — ва́куум (від лат. vacuum – пустота) 1. Розріджений стан газу. 2. Простір, у якому немає зовсім речовини і який являє собою фізичне поле в незбудженому стані. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. вакуум — Теоретично — область простору без частинок будь-якої субстанції; на практиці — замкнений об'єм із дуже розрідженим газом. Універсальний словник-енциклопедія
  9. вакуум — ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. Словник синонімів української мови
  10. вакуум — ВА́КУУМ, у, ч., спец. 1. Розріджений стан газу або повітря всередині закритого резервуара. Після створення вакууму апарат заповнюється аргоном (Наука.. Словник української мови в 11 томах