валентний
ВАЛЕ́НТНИЙ, а, е.
1. хім. Стос. до валентності (у 1 знач.), пов'язаний із нею.
Атоми германію мають чотири слабо пов'язаних електрони на зовнішній оболонці. Їх називають валентними електронами (з наук.-попул. літ.);
Знаючи місце елемента в періодичній системі, можна визначити його валентні можливості, передбачити склад його сполук (з навч. літ.).
2. лінгв. Стос. до валентності (у 2 знач.).
Залежно від валентного потенціалу дієслово вимагає різної кількості керованих імен – від одного до семи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валентний — вале́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- валентний — -а, -е. Стос. до валентності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валентний — ВАЛЕНТНИЙ, а, е, хім. Друга частина складних слів, що означає: який може сполучатися з атомами іншого елемента в пропорції, визначуваній у відношенні до водню: одновалентний, двовалентний і т. ін. Словник української мови в 11 томах