валентний

вале́нтний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валентний — -а, -е. Стос. до валентності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. валентний — ВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. 1. хім. Стос. до валентності (у 1 знач.), пов'язаний із нею. Атоми германію мають чотири слабо пов'язаних електрони на зовнішній оболонці. Їх називають валентними електронами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. валентний — ВАЛЕНТНИЙ, а, е, хім. Друга частина складних слів, що означає: який може сполучатися з атомами іншого елемента в пропорції, визначуваній у відношенні до водню: одновалентний, двовалентний і т. ін. Словник української мови в 11 томах