валичок
ВА́ЛИЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до ва́лик¹.
Одежинка у хлопця якась невизначена за фасоном, але з дорослої людини: френч на голе тіло, подерті штани, рукави підкочені у товстенький валичок (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me