валичок

ВА́ЛИЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до ва́лик¹.

Одежинка у хлопця якась невизначена за фасоном, але з дорослої людини: френч на голе тіло, подерті штани, рукави підкочені у товстенький валичок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me