1. Словник української мови у 20 томах

вантажний

ВАНТА́ЖНИЙ, а, е.

1. Стос. до вантажу (у 1 знач.).

Окремі країни, які мають розвинуту річкову систему, вирішують проблему внутрішніх вантажних перевезень на 50–60 % саме за рахунок річкового транспорту (наприклад, Нідерланди) (з навч. літ.);

За відсутності угоди сторін щодо тривалості часу вантажних робіт, розміру плати перевізнику за простій, розмір винагороди за дострокове закінчення розвантаження визначається відповідно до термінів і ставок, прийнятих у відповідному порту (з мови документів).

2. Признач., пристосований для перевезення вантажу (у 1 знач.).

Бігають вулицями автобуси, бігають легкові й вантажні авто, трамваї (Остап Вишня);

Вантажний поїзд збирався відійти на Гомель (Іван Ле);

Чорна тінь від скелі закривала вантажне судно (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вантажний — ванта́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вантажний — -а, -е. 1》 Стос. до вантажу (у 1 знач.). Вантажні перевезення. || Признач. для вантаження. Вантажна лопата. Вантажна митна декларація — декларація, що пред'являється митниці при перевезенні вантажу через кордон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вантажний — ВАНТА́ЖІ́ВКА (вантажний автомобіль), ВАГОВО́З, ВАНТА́ЖКА розм., ВАНТА́ЖНА розм. Дніпро змушує водіїв вантажівок долати (в Києві) понад 20 км вулицями міста (з журналу); Ваговоз спинився. Словник синонімів української мови
  4. вантажний — ВАНТА́ЖНИЙ, а, е. 1. Стос. до вантажу (в 1 знач.). Вантажні перевезення; // Признач. для вантаження. Вантажна лопата. 2. Признач., пристосований для перевезення вантажу (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах