1. Словник української мови у 20 томах

вантоз

ВАНТО́З, а, ч., іст.

Шостий місяць року (від 19–21 лютого до 20–21 березня) за французьким республіканським календарем, що діяв у 1793–1806 рр.

У республіканському календарі були введені нові назви місяців, у яких враховувалися особливості пір року, наприклад зимові (нівоз, плювіоз, вантоз) (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вантоз — ванто́з (франц. ventose, від лат. ventosus – вітряний) шостий місяць року (з 19 – 20 лютого по 20 – 21 березня) за французьким республіканським календарем, що був прийнятий Конвентом у жовтні 1793 р. і діяв до 1 січня 1806 р. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. вантоз — -а, ч. Шостий місяць (19 лютого – 20 березня) французського республіканського календаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вантоз — ванто́з іменник чоловічого роду шостий місяць французького революційного календаря Орфографічний словник української мови
  4. вантоз — ВАНТОЗ – ВАНТУЗ Вантоз, -а. Шостий місяць року за французьким республіканським календарем (1793–1806 рр.). Вантуз, -а. Пристрій для автоматичного випускання повітря з водопровідних труб. Літературне слововживання