вантозький
ВАНТО́ЗЬКИЙ, а, е, іст.
Стос. до вантоза.
Згідно з вантозькими декретами, прийнятими в період Великої французької революції, власність осіб, визнаних ворогами революції, підлягала конфіскації та розподілу між незаможними (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me