вантозький

ВАНТО́ЗЬКИЙ, а, е, іст.

Стос. до вантоза.

Згідно з вантозькими декретами, прийнятими в період Великої французької революції, власність осіб, визнаних ворогами революції, підлягала конфіскації та розподілу між незаможними (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me