вапіті

ВАПІ́ТІ, невідм., ч.

Ссавець родини оленів висотою у плечах близько 150 см і великими рогами, поширений у Північній Америці.

Асканійський степовий олень – складна гібридна форма від схрещування європейського, кримського, бухарського оленів, кавказького марала, ізюбра й вапіті (з наук. літ.);

Найтиповіші представники тайги – лось, олень, вапіті, куниця, білий ведмідь (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вапіті — Назва 2 підвидів шляхетного оленя, заселяє ліси Пн. Америки; подібні до європ. оленів, але більші — вис. у холці бл. 1,5 м, дуже вел. роги. Універсальний словник-енциклопедія