вар
ВАР, у, ч.
1. розм. Сильна спека, духота.
Вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Марко Вовчок);
Потягло димком не новим, Теплим потом, сонця варом, Тьмяним духом бензиновим (А. Малишко);
Можливо, так легше дихалося під цим мертвим небом із малим та сердитим сонцем, яке сипле таким варом, що годі його витримати (Валерій Шевчук);
// Розпечене, гаряче повітря.
Земля загула, спалахнуло повітря, жахнуло варом, оглушило, засліпило, захватило дух (К. Гордієнко).
2. розм. Кипляча або дуже гаряча рідина.
Троянці так і учинили; На вал колоддя накотили І разний [різний] приправляли вар; Олію, дьоготь кип'ятили, Живицю, оливо топили, Хто лізтиме, щоб лить на твар (І. Котляревський);
Христю наче варом обдало, як забачила вона ту свічку (Панас Мирний);
З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння, і штурмовики зрозуміли, що ворог не спав (З. Тулуб).
3. розм. Кількість чого-небудь для варіння на один раз.
Вареників буде тільки на один вар (Сл. Гр.).
4. спец. Варена смола, у яку залежно від призначення додають певну речовину: віск, каніфоль, сірку і т. ін.
У склад світлого вару, який використовується для виготовлення замазок, просочення ниток у взуттєвому виробництві, входять каніфоль, нафтові масла, парафін, віск та деякі інші речовини (з наук.-попул. літ.);
Вар використовується у різних ремеслах, будівництві і т. ін. (із журн.).
△ (1) Садо́вий вар – смолиста речовина для замазування ушкоджень та місць обрізування гілок на деревах.
Садовий вар захищає пошкоджені місця рослини від висихання, проникнення води, повітря, бактерій і комах (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- вар — Вар: — окріп [9;52;51;I,IV] Словник з творів Івана Франка
- вар — вар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вар — Вар, ж.р. Варення, спекота, марудна робота на кухні. Fräulein Амалія твердо вірила, що з'явить ся колись якийсь хоч не німецкий лицар, то бодай славяньский “панич з доброго стану“, котрий її визволить із горячої кухні... Українська літературна мова на Буковині
- вар — Спека, спекота, духота, горяч, задуха, парня, жарота, жарінь, р. млява; (- воду) окріп; (шевський) смола; (одна процедура) сов. варка. Словник синонімів Караванського
- вар — I -у, ч. 1》 розм. Сильна спека, жара, духота. || Розжарене, гаряче повітря. 2》 розм. Те саме, що окріп. 3》 розм. Кількість для варіння на один раз. 4》 спец. Згущена варінням смола. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вар — див. окріп; спека Словник синонімів Вусика
- вар — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови
- вар — Вар, ва́ру, -рові, у -ру́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вар — ВАР, у, чол. 1. розм. Сильна спека, жара, духота. Вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Марко Вовчок, I, 1955, 110); Січа йде по литих касках.. Словник української мови в 11 томах
- вар — Вар, -ру м. 1) Кипятокъ. 2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109. 4) Жижа изъ квашенной капусты. 5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ. 6) Зной, духота. Словник української мови Грінченка