1. Словник української мови в 11 томах

вар

ВАР, у, чол.

1. розм. Сильна спека, жара, духота.

Вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Марко Вовчок, I, 1955, 110);

Січа йде по литих касках.. Потягло димком не новим, Теплим потом, сонця варом, Тьмяним духом бензиновим (Андрій Малишко, II, 1956, 42);

// Розжарене, гаряче повітря.

Земля загула, спалахнуло повітря, жахнуло варом, оглушило, засліпило, захватило дух (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 149).

2. розм. Те саме, що окріп.

Христю наче варом обдало, як забачила вона ту свічку (Панас Мирний, III, 1954, 319);

З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння, і штурмовики зрозуміли, що ворог не спав (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 337).

3. розм. Кількість для варіння на один раз.

Вареників буде тільки на один вар (Словник Грінченка).

4. спец. Згущена варінням смола.

▲ Садовий вар — липка мазь із смоли, воску і жиру для змазування ушкоджень та місць обрізу гілок на деревах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вар — Вар: — окріп [9;52;51;I,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. вар — вар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. вар — Вар, ж.р. Варення, спекота, марудна робота на кухні. Fräulein Амалія твердо вірила, що з'явить ся колись якийсь хоч не німецкий лицар, то бодай славяньский “панич з доброго стану“, котрий її визволить із горячої кухні... Українська літературна мова на Буковині
  4. вар — Спека, спекота, духота, горяч, задуха, парня, жарота, жарінь, р. млява; (- воду) окріп; (шевський) смола; (одна процедура) сов. варка. Словник синонімів Караванського
  5. вар — I -у, ч. 1》 розм. Сильна спека, жара, духота. || Розжарене, гаряче повітря. 2》 розм. Те саме, що окріп. 3》 розм. Кількість для варіння на один раз. 4》 спец. Згущена варінням смола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вар — ВАР, у, ч. 1. розм. Сильна спека, духота. Вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Марко Вовчок); Потягло димком не новим, Теплим потом, сонця варом, Тьмяним духом бензиновим (А. Словник української мови у 20 томах
  7. вар — див. окріп; спека Словник синонімів Вусика
  8. вар — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови
  9. вар — Вар, ва́ру, -рові, у -ру́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вар — Вар, -ру м. 1) Кипятокъ. 2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109. 4) Жижа изъ квашенной капусты. 5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ. 6) Зной, духота. Словник української мови Грінченка