варка
ВА́РКА, и, ж., рідко.
1. Те саме, що варі́ння.
Вона [наука і техніка] вдосконалить .. варку страви, полегшить готування її, спростить миття посуду (М. Івченко);
Ковалі вже й горна загасили, варку покинули, нехай хазяїн її кінчає (П. Панч).
2. Результат процесу варіння.
І сталевар чотири варки Розлив з гарячого ковша (П. Воронько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варка — ва́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- варка — -и, ж. 1》 Те саме, що варіння. 2》 Те саме, що вар (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- варка — И, ж., нарк. Місце, де можна придбати наркотики. Словник сучасного українського сленгу
- варка — див. вариво Словник синонімів Вусика
- варка — ВА́РКА, и, ж. 1. Те саме, що варі́ння. Ковалі вже й горна загасили, варку покинули, нехай хазяїн її кінчає (Панч, II, 1956, 232); Не можна доводити варку до зеленуватого забарвлення рідини [полісульфіду кальцію] (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 50). Словник української мови в 11 томах
- варка — Варка, -ки ж. Рыбья голова. МУЕ. І. 48. (Добруджа). Словник української мови Грінченка