варка

ва́рка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варка — -и, ж. 1》 Те саме, що варіння. 2》 Те саме, що вар (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. варка — ВА́РКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що варі́ння. Вона [наука і техніка] вдосконалить .. варку страви, полегшить готування її, спростить миття посуду (М. Івченко); Ковалі вже й горна загасили, варку покинули, нехай хазяїн її кінчає (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. варка — И, ж., нарк. Місце, де можна придбати наркотики. Словник сучасного українського сленгу
  4. варка — див. вариво Словник синонімів Вусика
  5. варка — ВА́РКА, и, ж. 1. Те саме, що варі́ння. Ковалі вже й горна загасили, варку покинули, нехай хазяїн її кінчає (Панч, II, 1956, 232); Не можна доводити варку до зеленуватого забарвлення рідини [полісульфіду кальцію] (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 50). Словник української мови в 11 томах
  6. варка — Варка, -ки ж. Рыбья голова. МУЕ. І. 48. (Добруджа). Словник української мови Грінченка