1. Словник української мови у 20 томах

вартний

ВА́РТНИ́Й, ва́ртна́, ва́ртне́, діал.

Те саме, що ва́ртий.

Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький);

Я боронив Батурин, поки ще можна було обороняти .. А попіл і згарище сил моїх не вартні (Б. Лепкий);

Комісаріат доручив лісовому інженерові поділити повіт на райони і в кожному районі виділити менше вартні частини лісу на вируб (А. Чайковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вартний — ва́ртни́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. вартний — Ва́ртний. Цінний. ● Вартні папери — цінні папери. Весь рухомий і нерухомий маєток громадский, т. зн. готові гроші, папери вартні, ґрунта; ріжні права, н. пр. право побираня оплат на торгах і т. д., т. зн. Українська літературна мова на Буковині
  3. вартний — вартна, вартне, діал. Вартий (у 1, 3 знач.). Вартні папери — цінні папери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вартний — див. цінний Словник синонімів Вусика
  5. вартний — ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ (ВАРТ), СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) розм., ВА́РТНИЙ діал. Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Словник синонімів української мови
  6. вартний — ВА́РТНИ́Й, ва́ртна́, ва́ртне́, діал. Вартий (у 1, 3 знач.). Ва́ртні́ папе́ри — цінні папери. Вартні папери були.. в порядку (Коб., III, 1956, 75). Словник української мови в 11 томах
  7. вартний — Вартний, -а, -е 1) Цѣнный. Рк. Левиц. Уман. IV. 192. 2) Достойный. Цей чоловік вартний. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка