1. Словник української мови у 20 томах

вартівня

ВАРТІ́ВНЯ, і, ж., заст.

1. Будівля для чергових вартових, караулу.

За статутом не дозволяється пускати сторонніх людей до вартівні (З. Тулуб);

Нікому було їх пригнути до роботи, нiкому покарати – простора вартiвня iз сiрого каменю в лiвому кутку великого квадратового подвiр'я стояла порожня (Ю. Мушкетик).

2. Службово-адміністративне приміщення у в'язниці.

Раніше ніж відвести в'язня до камери, його тримають якийсь час у тюремній вартівні – канцелярії, де реєструють та виписують ордери на “людішек” (І. Багряний);

Ще двічі Корж викликав Кузьму Івановича до вартівні, але так нічого й не вичавив з нього (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вартівня — варті́вня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вартівня — -і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вартівня — ВАРТІ́ВНЯ (приміщення для вартових), ВАРТОВА́ рідше, ЧАТІ́ВНЯ, КАРАУ́ЛЬНЯ розм., СТОРО́ЖКА розм. Раптом у вартівні пролунав гучний солдатський бас (Н. Рибак); Спостерігачам вийти звелів на чатівні дозорні (переклад Б. Тена). Словник синонімів української мови
  4. вартівня — ВАРТІ́ВНЯ, і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. І ключник.. полетів до вояцької вартівні, що була зараз при вході тюремного будинку (Фр., II, 1950, 257); За статутом не дозволяється пускати сторонніх людей до вартівні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 67). Словник української мови в 11 томах
  5. вартівня — Будівля для чергування караулу, вартових. Архітектура і монументальне мистецтво