варіант

ВАРІА́НТ, а, ч.

1. Різновид, видозміна чого-небудь.

Я думаю, що се не пусте освоїтись одразу з новою мовою і з варіантами в програмі, прилучивши до того нормальну, вже саму по собі чималу роботу (Леся Українка);

Двічі зазирає до кабінету великий маршалок, а Сагайдачний все розгортає різні варіанти походу (З. Тулуб);

В уяві малювалися варіанти тунелю (Іван Ле);

На сьогодні вбачаємо три варіанти розвитку подій під час та після другого туру президентських виборів (з публіц. літ.);

У статті охарактеризовано словотвірні варіанти антропонімів, зафіксовані в українських історіографічних пам'ятках другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. (з наук. літ.).

2. Одна з декількох редакцій літературного, музичного та іншого твору або його окремої частини.

Манька .. уже не виявляла жодних негативних емоцій, навіть на новий варіант пісеньки в менш поетичній, але сміливій обробці (Ю. Винничук);

Існує 150 ескізів до рєпінських “Запорожців”, причому фахівці вважають, що чимало з цих ескізів є не менш цінними, аніж остаточний варіант картини (з наук.-попул. літ.);

На мотив популярної пісні про громадянську війну – “Тачанка” – під час війни було створено багато її варіантів, зокрема “Партизанська тачанка” (з публіц. літ.).

3. шах. Одна з комбінацій ходів, можливих при даному положенні фігур на шаховому полі.

Дебютний варіант;

Форсований варіант.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варіант — варіа́нт [від лат. varians (variantis) – змінний] 1. Видозміна, різновид будь-чого. 2. Одна з кількох редакцій твору (музичного, літературного) або документа; видозміна частини твору (документа). 3. У шахах і шашках – одна з можливих за даних обставин комбінацій. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. варіант — [вар'іант] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. варіант — (від лат. variаns — змінний). Є варіанти є комбінаторні, факультативні й стилістичні — стилістичне поняття, за яким допускаються паралельні форми. Словник стилістичних термінів
  4. варіант — варіа́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. варіант — РІЗНО́ВИД (окремий вид якоїсь загальної категорії, типу, явища тощо), РІЗНОВИ́ДНІСТЬ, ВИДОЗМІ́НА, ВАРІА́НТ, ҐАТУ́НОК, ВАРІА́ЦІЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ (предмет або явище, зміна якого характеризується появою в нього нових ознак... Словник синонімів української мови
  6. варіант — ВАРІАНТ – ВАРІАНТА Варіант, -а. Видозміна, різновид чогось, одна з кількох редакцій твору, одна з можливих комбінацій тощо. Варіанта. Організм тварини або рослини, який відхиляється за певною ознакою від основного типу; у статистиці – кожен член ряду чисел. Літературне слововживання
  7. варіант — рос. вариант (від латин. varians (variantis) — змінний) — 1. Видозміна, різновид чого-небудь (напр., В. плану, В. програми). 1. Одна з кількох редакцій твору — літературного, економічного тощо. Eкономічна енциклопедія
  8. варіант — -а, ч. 1》 Видозміна, різновид чого-небудь. || Той самий твір (літературний, музичний, фольклорний і т. ін.) в іншій редакції. 2》 шах. Одна з комбінацій ходів, можливих за якогось положення фігур на шаховому полі. Форсований виграшний варіант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. варіант — ВАРІА́НТ, а, ч. 1. Видозміна, різновид чого-небудь. Я думаю, що се не пусте освоїтись одразу з новою мовою і з варіантами в програмі, прилучивши до того нормальну, вже саму по собі чималу роботу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах