ватажник
ВАТА́ЖНИК, а, ч., заст.
Пастух овець.
Уже з села Ватажники ватагу гнали (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ватажник — вата́жник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- ватажник — -а, ч., заст. Пастух овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ватажник — див. пастух Словник синонімів Вусика
- ватажник — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
- ватажник — ВАТА́ЖНИК, а, ч., заст. Пастух овець. Уже з села Ватажники ватагу гнали (Шевч., II, 1953, 96). Словник української мови в 11 томах
- ватажник — Ватажник, -ка м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50. Словник української мови Грінченка