ватажник

вата́жник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ватажник — -а, ч., заст. Пастух овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ватажник — ВАТА́ЖНИК, а, ч., заст. Пастух овець. Уже з села Ватажники ватагу гнали (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  3. ватажник — див. пастух Словник синонімів Вусика
  4. ватажник — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
  5. ватажник — ВАТА́ЖНИК, а, ч., заст. Пастух овець. Уже з села Ватажники ватагу гнали (Шевч., II, 1953, 96). Словник української мови в 11 томах
  6. ватажник — Ватажник, -ка м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50. Словник української мови Грінченка