вафля
ВА́ФЛЯ, і, ж.
Тонке сухе і крихке печиво з рельєфним відбитком на поверхні.
Вафля випікається зі збитого рідкого тіста у спеціальних формах (з наук.-попул. літ.);
Як основа для інших кондитерських виробів вафлі виготовляються у формі листів, коржів, стаканчиків, трубочок, ріжків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вафля — ва́фля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вафля — -і, ж. Сухе печиво з клітчастим або фігурним відбитком на поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вафля — (-і) ж.; мол. 1. Сперма. [Чорт:] <...> Ми її вафлями нагодуємо, а потім голову відріжем і закинем до студентів <...> (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 90; ПСУМС. 12; ЯБМ, 1, 153. 2. Слина. ПСУМС, 12. 3. мн. Вафлі, невідм., Стан сильного алкогольного сп'яніння. ПСУМС, 12. Словник жарґонної лексики української мови
- вафля — ВА́ФЛЯ, і, ж. Сухе печиво з клітчастим або фігурним відбитком на поверхні. Вафлі — це тонкі, дуже пористі і тому легкі борошняні кондитерські вироби (Укр. страви, 1957, 340). Словник української мови в 11 томах