вахта

ВА́ХТА¹, и, ж.

1. мор. Основний вид чергування на кораблях і суднах для забезпечення їхньої боєготовності (у військово-морському флоті) і безпеки плавання.

Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті (М. Рильський);

// Проміжок часу (4–6 годин), протягом якого на судні чергує одна зміна.

З радiстю драїв би [Дорошенко] палубу, чесно вистоював би матроську вахту (О. Гончар).

2. мор. Частина екіпажу, яка відбуває позмінне чергування на судні.

Сонна вахта тиняється по кормі – усіх розморив сонячний задушливий штиль між двома берегами (Ю. Яновський).

3. Змінна група людей, що тривалий час працює в якому-небудь віддаленому районі у відриві від постійного місця проживання.

– Ми й зараз у Чорнобилі працюємо, близько двохсот автобусів наших, возимо вахти (з газ.).

4. Чергування (будь-яке і в будь-якому місці).

– Післязавтра стаю на вахту. – Патрулем чи на пост? – Патрулем (Р. Андріяшик);

У вiльнi од вахти вечори вiн розгортав Бiблiю (П. Загребельний).

5. розм. Місце, де перебуває черговий, вахтер; приміщення для вахтерів.

Треба ж добрати якусь вільну хвилину, щоб побігти на вахту й попросити у вахтера недокурка потягнути кілька разів (Б. Антоненко-Давидович);

Квадратний отвір вахти і байдужа сторожа (В. Стус).

6. перен. Самовіддана робота (звичайно виконувана у складних умовах).

Чабан – це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює i осiннi мряки пронизують до кiсток, i коли iншi ще сплять, ви вже з отарами виходите з кошар у мокрi поля, на свої цiлоденнi вахти... (О. Гончар);

Співробітникам інституту доводилося місяцями цілодобово бути на вахті під час налагоджування машин, їх установлення на різноманітних об'єктах – іноді в нечувано складних умовах (із журн.).

Нести́ ва́хту див. нести́;

Просто́яти на ва́хті (ва́хту) див. просто́ювати;

Стоя́ти на ва́хті (ва́хту) див. стоя́ти.

△ (1) Ходова́ ва́хта, мор. – вахта під час плавання судна.

На рейдовій стоянці на борту яхти повинна перебувати повна ходова вахта (з наук.-попул. літ.);

Екіпаж корабля практично увійшов у нормальний робочий ритм. Несеться ходова вахта: безперервно працюють вахтові офіцери, штурмани, зв'язківці, механіки (з газ.).

ВА́ХТА², и, ж.

Рослина родини вахтових із довгим повзучим кореневищем, трійчастими прикореневими листками і білими або рожевими квітами.

Де оболонь переходила в болото, йому в вічі впала трилиста вахта, ота добра рослина, що і лікує людину, і попереджає: не йди далі, бо вже починаються небезпечні місця (М. Стельмах);

Вахта – багаторічна рослина, яка росте в помірному кліматі Північної півкулі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вахта — ва́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вахта — -и, ж. 1》 мор. Чергування, перебування на якому-небудь посту на судні. 2》 мор. Відтинок часу (4-6 годин), протягом якого на судні чергує одна зміна. 3》 мор. Частина екіпажу, яка відбуває позмінне чергування на судні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вахта — Варта, зміна Словник чужослів Павло Штепа
  4. вахта — ва́хта I (від нім. Wacht – караул, варта) 1. Чергування. 2. Частини, на які розділено команду для неперервної роботи на кораблі. II (фін. vehka) рід багаторічних трав’янистих рослин родини тирличевих. Медоносні й лікарські рослини. Інша назва – бобівник. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вахта — Час чергування моряка (зазвичай 4 год.), також частина екіпажу судна, що чергує одночасно. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вахта — ВА́ХТА, и, ж. 1. мор. Чергування, перебування на якому-небудь посту на судні. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Шевч. Словник української мови в 11 томах