вахта

ва́хта

-и, ж.

1》 мор. Чергування, перебування на якому-небудь посту на судні.

2》 мор. Відтинок часу (4-6 годин), протягом якого на судні чергує одна зміна.

3》 мор. Частина екіпажу, яка відбуває позмінне чергування на судні.

4》 Група людей, що виїжджає у віддалений, важкодоступний район для змінної роботи.

5》 перен. Посилена, самовіддана робота, присвячена чому-небудь.

6》 Місце, приміщення для вахтера.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вахта — ва́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вахта — Варта, зміна Словник чужослів Павло Штепа
  3. вахта — ВА́ХТА¹, и, ж. 1. мор. Основний вид чергування на кораблях і суднах для забезпечення їхньої боєготовності (у військово-морському флоті) і безпеки плавання. Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вахта — ва́хта I (від нім. Wacht – караул, варта) 1. Чергування. 2. Частини, на які розділено команду для неперервної роботи на кораблі. II (фін. vehka) рід багаторічних трав’янистих рослин родини тирличевих. Медоносні й лікарські рослини. Інша назва – бобівник. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вахта — Час чергування моряка (зазвичай 4 год.), також частина екіпажу судна, що чергує одночасно. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вахта — ВА́ХТА, и, ж. 1. мор. Чергування, перебування на якому-небудь посту на судні. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Шевч. Словник української мови в 11 томах