введення

ВВЕ́ДЕННЯ (УВЕ́ДЕННЯ), я, с.

1. Дія за знач. ввести́ і вво́дити.

Не допомогли Орлюкові ні протигангренозна сироватка, ні спроба переливання крові. Його спорожнілі кровоносні судини спались і тепер чинили вже опір введенню крові (О. Довженко);

– Буде принародне введення молодої в дім чи як? – діловито поцікавився таджик (Іван Ле);

Кум із кумою – хрещений батько з хрещеною матір'ю – принесли його з церкви, поклали на простелене крижмо біля порога на долівці й по черзі переступили через нього до хати – за місцевим ритуалом уведення людини в світ (І. Багряний);

Не цурався і Дорохтей цього зарібку [торгівлі грішми], хоч і зменшився він після введення кредиток (М. Стельмах).

2. (з великої літери). Церковне свято в пам'ять про приведення майбутньої матері Ісуса Христа до Єрусалимського храму.

Другого дня припало свято – Введення (М. Коцюбинський);

4 грудня (за новим стилем) святкують Введення, або Другу Пречисту (з наук.-попул. літ.).

(1) Вве́дення в ді́ю (в експлуата́цію) чого – використання, функціонування чого-небудь.

З уведенням в експлуатацію високопродуктивних свердловин видобуток нафти різко збільшився (з наук. літ.).

△ (2) Вве́дення у володі́ння, юр. – передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. з підтвердженням права на володіння відповідним юридичним актом.

Введення у володіння майном відбувається у присутності нотаріуса (з мови документів).