введення

ВВЕ́ДЕННЯ (УВЕ́ДЕННЯ), я, с. Дія за знач. ввести́ і вво́дити.

— Буде принародне введення молодої в дім чи як? — діловито поцікавився таджик (Ле, Міжгір’я, 1953, 132);

Не цурався і Дорохтей цього зарібка [торгівлі грішми], хоч і зменшився він після введення кредиток (Стельмах, І, 1962, 234);

Не допомогли Орлюкові ні протигангренозна сироватка, ні спроба переливання крові. Його спорожнілі кровоносні судини спались і тепер чинили вже опір введенню крові (Довж., Зач. Десна, 1957, 308).

ВВЕДЕ́ННЯ (УВЕДЕ́ННЯ), я, с. Християнське свято на початку зими.

Другого дня припало свято — введення (Коцюб., І, 1955, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Введення — див. Уведення до храму Пресвятої Богородиці Словник церковно-обрядової термінології
  2. введення — [ўведеин':а] = уведення -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. введення — I вв`едення(уведення), -я, с. Дія за знач. ввести і вводити. Введення у дію — початок господарського, виробничого використання, застосування новостворених об'єктів будівництва, основних засобів. Введення даних — введення вхідної інформації в комп'ютер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. введення — хохл. (введеніє) уводини, вступ Словник чужослів Павло Штепа
  5. введення — ВВЕ́ДЕННЯ (УВЕ́ДЕННЯ), я, с. 1. Дія за знач. ввести́ і вво́дити. Не допомогли Орлюкові ні протигангренозна сироватка, ні спроба переливання крові. Його спорожнілі кровоносні судини спались і тепер чинили вже опір введенню крові (О. Словник української мови у 20 томах
  6. Введення — Вве́де́ння іменник середнього роду християнське свято Орфографічний словник української мови