ввергання

ВВЕРГА́ННЯ (УВЕРГА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вверга́ти.

У суботу, що передує шостій неділі Великого посту, – день пам'яті про страшні муки й увергання в рів святого Григора Просвітителя (з рел.-церк. літ.);

У новому фантастичному романі головний герой намагається протистояти вверганню світу в хаос і анархію (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввергання — вверга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ввергання — (увергання), -я, с. Дія за знач. ввергати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ввергання — ВВЕРГА́ННЯ (УВЕРГА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вверга́ти. Словник української мови в 11 томах