ввергатися
ВВЕРГА́ТИСЯ (УВЕРГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВВЕ́РГНУТИСЯ (УВЕ́РГНУТИСЯ) і ВВЕ́РГТИСЯ (УВЕ́РГТИСЯ), гнуся, гнешся; мин. ч. вве́ргся (уве́ргся), лася, лося; док., книжн.
1. Із силою заглиблюватися, входити і т. ін. у щось.
Снаряди ввергаються в неї [річку] і рвуться на дні (О. Довженко);
Поймало полум'я дракари та човни, й увергалися варяги в море, рятуючи животи, і мало хто порятувався (І. Білик).
2. перен. Утягуватися у щось (звичайно несприятливе, небезпечне і т. ін.).
Суспільство ввергається в прірву нових ідеологем, у безіменну, безлику .. маскультуру (Є. Пашковський);
// Заглиблюватися у якийсь стан (зазвичай неприємний, тяжкий і т. ін.).
Хто в житті не знав кохання, не ввергався у горнило? (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі).
3. тільки недок. Пас. до вверга́ти.
У жертву Посейдонові приносили биків, кабанів, баранів, у його честь увергалися у воду коні (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- ввергатися — вверга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ввергатися — (увергатися), -аюся, -аєшся, недок., ввергнутися (увергнутися), -нуся, -нешся; мин. ч. ввергся (увергся), -лася, -лося; док., книжн. 1》 З силою падати, занурюватися в щось. 2》 тільки недок. Пас. до ввергати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ввергатися — ВВЕРГА́ТИСЯ (УВЕРГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВВЕ́РГНУТИСЯ (УВЕ́РГНУТИСЯ), нуся, нешся; мин. ч. вве́ргся (уве́ргся), лася, лося; док., книжн. 1. З силою падати, занурюватися в щось. Снаряди ввергаються в неї [річку] і рвуться на дні (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах