ввірчуватися
ВВІ́РЧУВАТИСЯ (УВІ́РЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВВЕРТІ́ТИСЯ (УВЕРТІ́ТИСЯ), и́ться, док.
Те саме, що вкру́чуватися¹.
Явдоха підлізла під ближчий гамазей. Лягла на спину і приладнала коловорот. Ввірчуючись у дерево, він заскрипів (О. Донченко);
Чи легко було океани переплисти? Чи в глибінь землі увертітись? Ні! (У. Самчук);
– Дарвіна ви, отче Вікентію, купляли чи, так би мовити, спадщина? – крутнувся [отець Миколай] на місці, начеб мав намір ввертітися в підлогу (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ввірчуватися — вві́рчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ввірчуватися — (увірчуватися), -ується, недок., ввертітися (увертітися), -иться, док. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок обертального руху (про свердло, коловорот і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ввірчуватися — ВВІ́РЧУВАТИСЯ (УВІ́РЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВВЕРТІ́ТИСЯ (УВЕРТІ́ТИСЯ), и́ться, док. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок обертального руху (про свердло, коловорот і т. ін.). Явдоха підлізла під ближчий гамазей. Лягла на спину і приладнала коловорот. Словник української мови в 11 томах