вговорювати
ВГОВО́РЮВАТИ див. угово́рювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вговорювати — правильніше: вмовляти «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- вговорювати — вгово́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вговорювати — див. просити Словник синонімів Вусика
- вговорювати — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови