вговорювати

див. просити

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вговорювати — правильніше: вмовляти «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вговорювати — вгово́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вговорювати — ВГОВО́РЮВАТИ див. угово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вговорювати — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови