вдавлювати
ВДА́ВЛЮВАТИ (УДА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), вдавлю́, вда́виш; мн. вда́влять; док., кого, що у що.
Втискувати кого-, що-небудь у щось м'яке, пухке і т. ін.
Ми пускали по руках солянку.., кожен брав з неї пучку солі і трусив нею пайку, потім удавлював дрібки великим пальцем у м'якушку і ховав хліб до кишені (Григір Тютюнник);
При садінні під плуг удавлюють по дві картоплини в укіс борозни (з навч. літ.);
Заболотний .. обома руками взяв нахабу за плечі, струсонув його так, що аж патли війнулись, і після цього владно, наче ляльку, посадив, вдавив його в крісло (О. Гончар);
// що чим. Натискуючи, робити заглибину в чому-небудь.
Туго вдавлювала [Ліля] каблучками асфальт, щебетала до Олега, кожним своїм словом пригинала щось в нього на дні душі (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- вдавлювати — вда́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вдавлювати — (удавлювати), -юю, -юєш, недок., вдавити (удавити), вдавлю, вдавиш; мн. вдавлять; док., перех. Втискувати що-небудь у щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдавлювати — ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок. Словник синонімів української мови
- вдавлювати — ВДА́ВЛЮВАТИ (УДА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), вдавлю́, вда́виш; мн. вда́влять; док., перех. Втискувати що-небудь у щось. При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (Орг. і технол. тракт робіт, 1956, 208); // Натискуючи, робити заглибину в чому-небудь. Словник української мови в 11 томах