1. Словник української мови у 20 томах

вдалечінь

ВДАЛЕЧІ́НЬ (УДАЛЕЧІ́НЬ), присл.

Те саме, що вдалину́.

Гойдаються шуми на тонких верхів'ях, журні співи зачарованих снів хвилями котяться вдалечінь (М. Івченко);

Такою вона [Марта] зачаровувала, скоряла його [Юрія] волю, збуджувала щось співзвучне, але забуте в його серці – незмінний порив удалечінь і великі радісні передчуття (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдалечінь — вдалечі́нь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдалечінь — ВДАЛЕЧІНЬ (УДАЛЕЧІНЬ) – В (У) ДАЛЕЧІНЬ Вдалечінь (удалечінь), присл. Те саме, що вдалину. Гори зводились біля самих вагонів, як хмарочоси. Іноді відступали вдалечінь (О.Гончар); Усе це згадалося Богданові, коли глянув з-поміж очерету вдалечінь (О. Літературне слововживання
  3. вдалечінь — (удалечінь), присл. Те саме, що вдалину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вдалечінь — ВДАЛИНУ́ (УДАЛИНУ́) (на далеку відстань; у далекий простір), ВДАЛЬ (УДА́ЛЬ), ВДА́ЛЕЧ (УДА́ЛЕЧ), ВДАЛЕЧІ́НЬ (УДАЛЕЧІ́НЬ). Настя заслоняє очі од сонця долонею, дивиться вдалину (С. Васильченко); Вже третій день удалину Мчить поїзд рейками дзвінкими (С. Словник синонімів української мови
  5. вдалечінь — ВДАЛЕЧІ́НЬ (УДАЛЕЧІ́НЬ), присл. Те саме, що вдалину́. Словник української мови в 11 томах