вдалий
ВДА́ЛИЙ (рідко УДА́ЛИЙ), а, е.
1. Який закінчився удачею; успішний.
Ракета за ракетою злітали в небо. За кожним удалим їх вибухом зривалися гучні оплески (М. Старицький);
Він [мисливець] напружує всі свої сили, щоб полювання було справді вдалим (М. Рильський);
Хотілося б, аби вдалий дебют автора в часописі “Критика” мав продовження (із журн.).
2. Який цілком задовольняє певні вимоги; гарний.
Але навіть тоді, коли ви все це гаразд обміркували, то хтозна, чи можна вважати ваш вибір за вдалий (О. Донченко);
Бжеський дивився на портрет, розумів, що він дуже вдалий (З. Тулуб).
3. на що. Який має хист до чогось.
От, невеличкий чоловік, русявий, в літах вже був, .. усе всміхнутий, все на жарти вдалий (І. Франко).
4. Який точно й виразно передає суть явища; влучний.
Він почав читати, підносячи вгору палець, коли хотів звернути увагу учнів на якесь особливо вдале місце (О. Донченко);
До того ж і оці оплески, цей гул захоплення, що перехоплювали бодай не часті, але вдалі слова, п'янили Синявіна (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- вдалий — (з добрим результатом) добрий, успішний, результативний, (про зауваження) влучний, (художній витвір) майстерний, (вибір) доречний, слушний, відповідний. Словник синонімів Полюги
- вдалий — вда́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- вдалий — (на що) здібний, вдатний; (захід) успішний, результативний; (жарт) влучний; (портрет) майстерний; (вибір) доречний, відповідний, підходящий, слушний. Словник синонімів Караванського
- вдалий — [ўдалией] = удалий м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- вдалий — (рідко удалий), -а, -е. 1》 Який закінчився удачею; успішний. 2》 Який цілком відповідає певним вимогам; гарний. 3》 на що. Який має хист до чогось. 4》 Який точно й виразно передає сутність явища; влучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдалий — див. удачливий Словник чужослів Павло Штепа
- вдалий — ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії... Словник синонімів української мови
- вдалий — ВДА́ЛИЙ (рідко УДА́ЛИЙ), а, е. 1. Який закінчився удачею; успішний. Недаремно кажуть, що революція є вдалий бунт, а бунт є невдала революція (Ленін, 8, 1949, 81); Він [мисливець] напружує всі свої сили, щоб полювання було справді вдалим (Рильський... Словник української мови в 11 томах