1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вдалий

вда́лий

(рідко удалий), -а, -е.

1》 Який закінчився удачею; успішний.

2》 Який цілком відповідає певним вимогам; гарний.

3》 на що. Який має хист до чогось.

4》 Який точно й виразно передає сутність явища; влучний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдалий — (з добрим результатом) добрий, успішний, результативний, (про зауваження) влучний, (художній витвір) майстерний, (вибір) доречний, слушний, відповідний. Словник синонімів Полюги
  2. вдалий — вда́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вдалий — (на що) здібний, вдатний; (захід) успішний, результативний; (жарт) влучний; (портрет) майстерний; (вибір) доречний, відповідний, підходящий, слушний. Словник синонімів Караванського
  4. вдалий — [ўдалией] = удалий м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. вдалий — див. удачливий Словник чужослів Павло Штепа
  6. вдалий — ВДА́ЛИЙ (рідко УДА́ЛИЙ), а, е. 1. Який закінчився удачею; успішний. Ракета за ракетою злітали в небо. За кожним удалим їх вибухом зривалися гучні оплески (М. Старицький); Він [мисливець] напружує всі свої сили, щоб полювання було справді вдалим (М. Словник української мови у 20 томах
  7. вдалий — ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії... Словник синонімів української мови
  8. вдалий — ВДА́ЛИЙ (рідко УДА́ЛИЙ), а, е. 1. Який закінчився удачею; успішний. Недаремно кажуть, що революція є вдалий бунт, а бунт є невдала революція (Ленін, 8, 1949, 81); Він [мисливець] напружує всі свої сили, щоб полювання було справді вдалим (Рильський... Словник української мови в 11 томах