вдих
ВДИХ, у, ч.
Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих.
Тарас на своєму балконі займався фізкультурою. Він робив глибокі вдихи і видихи (М. Трублаїні);
Вимірювання окружності грудної клітки треба проводити з опущеними руками, у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдих — вдих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вдих — -у, ч. Кожне окреме втягування повітря в легені під час дихання; прот. видих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдих — ВДИХ, у, ч. Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих. Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити при опущених руках, у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шк. Словник української мови в 11 томах