вдихуваний

ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до вди́хувати.

Вірус грипу із вдихуваним повiтрям потрапляє на слизову оболонку верхнiх дихальних шляхiв (з наук. літ.);

Людина вбирає із вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (з навч. літ.);

Тютюновий дим, вдихуваний курцем, при температурі 40–50 градусів спричиняє тріщини зубної емалі й розвиток карієсу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдихуваний — вди́хуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вдихуваний — -а, -е. Якого вдихають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдихуваний — ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до вди́хувати. Людина вбирає з вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (Шк. гігієна, 1954, 81). Словник української мови в 11 томах