вдихуваний
ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до вди́хувати.
Людина вбирає з вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (Шк. гігієна, 1954, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдихуваний — вди́хуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вдихуваний — -а, -е. Якого вдихають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдихуваний — ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вди́хувати. Вірус грипу із вдихуваним повiтрям потрапляє на слизову оболонку верхнiх дихальних шляхiв (з наук. літ.); Людина вбирає із вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах