вдівонька
ВДІ́ВОНЬКА (УДІ́ВОНЬКА), и, ж.
Пестл. до вдова́.
Ой, із-за гори Та буйний вітер віє... Ой, там удівонька Та пшениченьку сіє (з народної пісні);
Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки (Т. Шевченко);
Бідні вдівоньки й деякі солдатки, що жили особливо нужденно, відвідували сторожку (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдівонька — вді́вонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вдівонька — (удівонька), -и, ж. Пестл. до вдова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдівонька — див. вдова Словник синонімів Вусика
- вдівонька — ВДІ́ВОНЬКА (УДІ́ВОНЬКА), и, жін. Пестл. до вдова. Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Ой, із-за гори Та буйний вітер віє... Словник української мови в 11 томах