вдівонька

ВДІ́ВОНЬКА (УДІ́ВОНЬКА), и, ж.

Пестл. до вдова́.

Ой, із-за гори Та буйний вітер віє... Ой, там удівонька Та пшениченьку сіє (з народної пісні);

Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки (Т. Шевченко);

Бідні вдівоньки й деякі солдатки, що жили особливо нужденно, відвідували сторожку (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдівонька — вді́вонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вдівонька — (удівонька), -и, ж. Пестл. до вдова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдівонька — див. вдова Словник синонімів Вусика
  4. вдівонька — ВДІ́ВОНЬКА (УДІ́ВОНЬКА), и, жін. Пестл. до вдова. Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Ой, із-за гори Та буйний вітер віє... Словник української мови в 11 томах