ведмідь

ВЕДМІ́ДЬ, ме́дя, ч.

1. Великий хижий ссавець родини ведмедевих із незграбним масивним тілом, укритим густою шерстю.

В бору плодились кабани, Ведмідь і сарна прудконога (Я. Щоголів);

А понад тим глуха тиша довкола, переривана ніби стрекотом вивірки на гілляці або риком ведмедя в чагарі (І. Франко);

Тут усі були мисливці і знали, що значить не мати патрона, коли на тебе йде ведмідь (І. Багмут);

По берегах північних морів і на плавучих крижинах Північного Льодовитого океану можна зустріти білого ведмедя (з навч. літ.).

2. перен., розм. Незграбна, неповоротка людина.

Ще тут живе шведка, панна, ведмідь той вчений... ся не спокусить нікого – ні! (Марко Вовчок);

// Сильна, міцна людина.

Данько не мав, звісно, найменшої охоти попадатися в лапи такому ведмедеві [вартовому] (О. Гончар).

3. розм. Суміш різних вин або суміш вина з чаєм чи кавою.

– Як вип'ю цього ведмедя ще одну чарку, то .. так і піду по хаті гацати метелиці, ще й на одній нозі (І. Нечуй-Левицький).

△ (1) Бамбу́ковий ведмі́дь – ссавець родини ведмедевих із чорно-білим цінним хутром – один із різновидів панди, що водиться у гірських лісах Китаю.

Є два види панд: велика – її ще називають бамбуковим ведмедем – і маленька, або котяча, панда (із журн.).

◇ (2) Ведмі́дь (слон) на ву́хо наступи́в кому – хто-небудь зовсім не має музичного слуху.

– Ніякого, брат, у тебе слуху не було, нема і ніколи не буде. Слон тобі на вухо наступив (Ю. Смолич);

Уміння прочитати лібрето не замінить голосу, ну а виявилося, мені ведмідь наступив на вухо (П. Панч);

Терезці стало соромно: адже вона іноді глумилася з Бучка, з його арій, нагадуючи майстрові, що йому на вухо ведмідь наступив (М. Томчаній);

Діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя див. діли́ти;

(3) Як ведмі́дь за горобця́ми, з дієсл. руху – незграбно, вайлувато, повільно.

Денис повертався як ведмідь за горобцями: пекли ботинки (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me