вейкборд

ВЕЙКБО́РД, ч.

1. род. а. Спортивний снаряд у вигляді дошки з кілем та ножними кріпленнями для занять вейкбордингом.

За допомогою спеціальної дошки (вейкборда) вейкбордисти катаються, стрибають, перевертаються на хвилях, тримаючись за канат, закріплений на катері (із журн.).

2. род. у. Те саме, що вейкбо́рдинг.

У Києві відкрили першу в Україні канатну дорогу для водних лиж і вейкборда. Ця дорога екологічно чистіша й дешевша за катер, який зазвичай використовують у водному спорті (з газ.).