вейгела
ВЕЙГЕ́ЛА, ВАЙГЕ́ЛА, и, ж.
Парковий кущ родини жимолостевих із декоративними рожевими дзвіночкоподібними квітками.
Вейгела походить зі Східної Азії, росте також і в Північній Америці, привертає увагу рясним і тривалим цвітінням (з навч. літ.);
Вейгела світлолюбива, гарно росте на зволожених ґрунтах, зимостійка (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вейгела — -и, ж. Рід кущів сімейства жимолостевих. Великий тлумачний словник сучасної мови