везіння
ВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. везти́ 2.
Чи знає Георгій Кузьмич, чому до нього приходить останнім часом таке везіння? (М. Руденко);
Доводиться тільки дивуватися чуттю й везінню Мазепи. Навіть хабар йому повертають (Г. Колісник);
Для перемоги в спортивних змаганнях, окрім усього іншого, потрібне ще й везіння (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- везіння — везі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- везіння — -я, с., розм. Дія за знач. везти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- везіння — ВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. везти́ 2. Чи знає Георгій Кузьмич, чому до нього приходить останнім часом таке везіння? (Руд., Вітер.., 1958, 202). Словник української мови в 11 томах