векордія

ВЕКОРДІ́Я, ї, ж., заст.

1. Загальна назва будь-яких психічних захворювань.

За класифікацією Флемінга психіатри розрізняли векордію спокійну та маніакальну (з наук.-попул. літ.).

2. Загальна назва психічних захворювань, що проявляються лише в одній із сфер психічної діяльності (афективній, інтелектуальній і т. ін.).

Векордія характеризується непорушною, стаціонарною симптоматикою і не призводить до розпаду особистості (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. векордія — -ї, ж. 1》 Психічні захворювання, які проявляються тільки в одному із видів психічної діяльності. 2》 Загальна назва психічних захворювань. Великий тлумачний словник сучасної мови