1. Словник української мови у 20 томах

векселедавець

ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., фін.

Юридична або фізична особа, яка видає вексель.

Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власникові (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. векселедавець — векселеда́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. векселедавець — -вця, ч. Особа, яка підписала боргове зобов'язання (вексель). || Особа, яка видала вексель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що дає вексель, векселі. Словник української мови в 11 томах
  4. векселедавець — рос. векселедатель боржник, який видав вексель, одержав за ним кредит і зобов'язаний погасити вексель, повернути кредит. Eкономічна енциклопедія